Поширена практика в Україні — ідентифікувати благодійну організацію за кодом ЄДРПОУ та зіставляти юридичні відомості з публічними даними. Такий підхід знижує регуляторні та репутаційні ризики і дозволяє відрізняти зареєстровані фонди від випадкових зборів.
Кожна благодійна організація України має особливий правовий режим діяльності, визначений профільним законодавством, а первинні відомості зберігаються в державних реєстрах. Перевірка охоплює звірку статусу неприбутковості, управлінської структури та публічної звітності, а також аналіз платіжних реквізитів і слідів присутності у відкритих джерелах.
Ключові реєстри та базові ознаки
Основа перевірки — наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб запису про благодійну організацію із зазначенням коду ЄДРПОУ, організаційно-правової форми та поточного стану запису. Власником реєстру виступає Міністерство юстиції України, дані доступні через офіційний сервіс і агрегатори відкритих даних.
Для благодійних організацій важливе підтвердження статусу неприбутковості в реєстрі неприбуткових установ і організацій Державної податкової служби. Для фондів застосовується ознака неприбутковості 0036, - її вказують у рішенні податкового органу про включення до реєстру. Відсутність цьго означає інший податковий режим і невідповідність очікуванням донорів щодо статусу отримувача.
Документи та звітність, що піддаються верифікації
Наявність установчих документів і статуту підтверджується випискою з державного реєстру, де відображаються повне найменування, код ЄДРПОУ, вид організації та відомості про уповноважених осіб. Для оцінки податкового становища використовується рішення про включення до реєстру неприбуткових з ознакою 0036 і датою присвоєння статусу.
Інформаційна дисципліна фондів включає розміщення річних звітів на офіційних ресурсах, а також виконання вимог щодо подання фінансової та податкової звітності до ДПС. У звітах зазвичай розкриваються надходження і напрями витрачання коштів, адміністративні витрати, закупівлі та проєкти. Контекст доповнюється публічною комунікацією: публікаціями з підтвердними документами, сканами рішень і виписок, а також коректним використанням офіційного найменування в платіжних документах.
Для зручності практичної перевірки використовується перелік контрольних точок, що охоплює юридичні, податкові й операційні аспекти:
- Коректність ЄДРПОУ та збіг повного юридичного найменування зі статутним і платіжним.
- Наявність статусу неприбутковості з ознакою 0036 та актуальною датою включення до реєстру.
- Розуміння структури управління: директор, склад правління/наглядового органу, кінцеві бенефіціари за наявності.
- Публічні річні звіти з розбивкою надходжень і витрат, згадка перевірок або аудиту.
- Реквізити для платежів в українському банку, збіг отримувача з юридичним найменуванням, відсутність нав’язливих анонімних зборів.
Пункти списку закривають ключові ризики підміни особи організації та дозволяють виявити розбіжності між юридичними і публічними даними.
Алгоритм перевірки: від первинної ідентифікації до верифікації звітності
Перевірка починається з отримання коду ЄДРПОУ та повного найменування. Ці дані зіставляються із записом у Єдиному державному реєстрі, де відображено актуальний статус юридичної особи, її організаційно-правову форму (благодійна організація) і відомості про уповноважених осіб. Зіставлення усуває ризик збігу за комерційним брендом за відмінності юридичних осіб.
Наступний крок — перевірка статусу неприбутковості. Наявність рішення про включення до реєстру неприбуткових організацій з ознакою 0036 підтверджує відповідний режим оподаткування для благодійних організацій. Дата присвоєння статусу й орган, що ухвалив рішення, дозволяють оцінити безперервність режиму і відсутність виключень.
Після базової юридичної верифікації аналізується управлінська структура і кінцеві бенефіціари (за потреби). У відкритих джерелах фіксуються посади, повноваження та історія змін керівництва. Невідповідність публічних анонсів юридичним даним вказує на ризик операційної непрозорості.
Окремий рівень перевірки — звітність. Благодійні організації подають податкову звітність до Державної податкової служби, а фінансову звітність формують за встановленими формами. Публічні річні звіти на сайті або на профільних платформах доповнюються деталізацією за проєктами та адміністративними витратами. Прозорість підтверджується публікацією договорів, актів, накладних та ідентифікаторів платежів із маскуванням персональних даних.
Фінальний блок включає перевірку платіжної інфраструктури. Реквізити в національній валюті та призначення платежу мають містити коректне юридичне найменування і код ЄДРПОУ. Використання агрегаторів платежів або міжнародних переказів супроводжується розкриттям комісій і відповідністю банківського отримувача юридичній особі. Для криптогаманців затребуване документальне пов’язування адреси з фондом і відображення надходжень у публічній звітності.
Маркер ризику та ознаки маніпуляції
Ризики проявляються через невідповідність юридичного найменування та платіжного отримувача, відсутність статусу неприбутковості, часту зміну керівників без пояснень, обмежену публічну звітність і тиск на терміновість переказу. Додатковими сигналами є виключно готівкові операції, прохання переказувати на особисті картки фізичних осіб і відсутність слідів діяльності верифікованої організації в офіційних джерелах.
Знижений рівень прозорості у частині бенефіціарної інформації, відсутність підтверджених проєктів і закупівель, а також неакуратне ведення комунікацій вказують на потребу поглибленої перевірки. Ситуативна оцінка вибудовується на порівнянні юридичних даних, звітності та публічних слідів діяльності за співставні періоди.
Практичні джерела даних і робота з агрегаторами
Первинним джерелом базової ідентифікації залишається державний реєстр, де доступні відомості про статус, організаційно-правову форму і керівників. Додаткові відомості про неприбутковість беруться з реєстру податкової служби. Агрегатори відкритих даних і спеціалізовані системи комплаєнс-перевірки пришвидшують доступ до виписок, моніторинг змін і аналіз можливих зв’язків із санкційними переліками та судовими записами.
Під час використання агрегаторів доцільно звіряти їхні дані з першоджерелами і перевіряти дати оновлення. У разі розбіжностей пріоритет надається державним записам і офіційним документам організації, включно з рішеннями про присвоєння статусу неприбутковості, виписками з реєстрів і оприлюдненими річними звітами.
